Original wikitext | Changed wikitext | ||
|---|---|---|---|
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
'''Кіпр''' ({{IPAc-en|ˈ|s|aɪ|p|r|ə|s||audio=En-us-Cyprus.ogg}}; {{lang-el|Κύπρος}}; {{lang-tr|Kıbrıs}}), офіційна назва — '''Респу́бліка Кіпр{{efn| {{Lang-el|Κυπριακή Δημοκρατία|translit=Kipriaki Dimokratia|links=no}}, {{IPA-el|cipriaˈci ðimokraˈti.a|}}, <small>lit:</small> Cypriot Republic|name=|group=}}{{efn|{{lang-tr|Kıbrıs Cumhuriyeti|links=no}}, {{IPA-tr|ˈkɯbɾɯs ˈdʒumhuɾijeti|}}, <small>lit:</small> Republic of Cyprus|name=|group=}}''' — [[Список острівних країн|острівна держава]] на сході [[Середземне море|Середземного моря]]. [[Кіпр (острів)|Кіпр]] є третім за величиною<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=Biggest Islands In The Mediterranean Sea By Area|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043924/https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> та кількістю населення<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=The Most Populated Islands In The Mediterranean Sea|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043814/https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> островом [[Середземномор'я]], розташованим за 113 кілометрів на південь від [[Туреччина|Туреччини]] і приблизно за 120 кілометрів на захід від узбережжя [[Сирія|Сирії]] та [[Ліван]]у, на північ від [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Палестина|Палестинського регіону]] [[Сектор Гази|Сектора Гази]] та [[Єгипет|Єгипту]], а також на південний схід від [[Греція|Греції]]. |
'''Кіпр''' ({{IPAc-en|ˈ|s|aɪ|p|r|ə|s||audio=En-us-Cyprus.ogg}}; {{lang-el|Κύπρος}}; {{lang-tr|Kıbrıs}}), офіційна назва — '''Респу́бліка Кіпр{{efn| {{Lang-el|Κυπριακή Δημοκρατία|translit=Kipriaki Dimokratia|links=no}}, {{IPA-el|cipriaˈci ðimokraˈti.a|}}, <small>lit:</small> Cypriot Republic|name=|group=}}{{efn|{{lang-tr|Kıbrıs Cumhuriyeti|links=no}}, {{IPA-tr|ˈkɯbɾɯs ˈdʒumhuɾijeti|}}, <small>lit:</small> Republic of Cyprus|name=|group=}}''' — [[Список острівних країн|острівна держава]] на сході [[Середземне море|Середземного моря]]. [[Кіпр (острів)|Кіпр]] є третім за величиною<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=Biggest Islands In The Mediterranean Sea By Area|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043924/https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> та кількістю населення<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=The Most Populated Islands In The Mediterranean Sea|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043814/https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> островом [[Середземномор'я]], розташованим за 113 кілометрів на південь від [[Туреччина|Туреччини]] і приблизно за 120 кілометрів на захід від узбережжя [[Сирія|Сирії]] та [[Ліван]]у, на північ від [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Палестина|Палестинського регіону]] [[Сектор Гази|Сектора Гази]] та [[Єгипет|Єгипту]], а також на південний схід від [[Греція|Греції]]. |
||
Найдавніша відома людська діяльність на острові припадає приблизно на [[10-те тисячоліття до н. е.|10 тис. до н. е.]] Археологічні рештки цього періоду включають добре збережене [[неоліт]]ичне поселення [[Хирокитія]], а сам Кіпр є домом одній з найстаріших водних свердловин світу.<ref name="autogenerated2">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8118318.stm|title=Stone Age wells found in Cyprus|work=BBC News|date=25 червня 2009|accessdate=31 липня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20131005060232/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8118318.stm|archive-date=5 жовтня 2013|url-status=live}}</ref> Кіпр був заселений [[Мікенська цивілізація|мікенськими греками]] двома хвилями у [[2-ге тисячоліття до н. е.|ІІ тис. до н. е.]] Через його стратегічне розташування на [[Середній Схід|Середньому Сході]], згодом острів було окуповано кількома регіональними силами, включаючи імперії нео-ассирійців, [[Стародавній Єгипет|стародавніх єгиптян]] та [[Імперія Ахеменідів|персів]], від яких острів було захоплено у [[333 до н. е.|333 році до н. е.]] [[Александр Македонський|Александром Македонським]]. Пізніше острів знаходився під правління [[Птолемеї|птолемейського Єгипту]], [[Римська імперія|Римської]] та [[Візантійська імперія|Візантійської]] імперії, [[Халіфат|арабських халіфатів]] протягом короткого періоду, французької [[Лузіньяни|династії Лузіньян]] та [[Венеціанська республіка|венеціанців]], після чого слідувало трьохсотлітнє |
Найдавніша відома людська діяльність на острові припадає приблизно на [[10-те тисячоліття до н. е.|10 тис. до н. е.]] Археологічні рештки цього періоду включають добре збережене [[неоліт]]ичне поселення [[Хирокитія]], а сам Кіпр є домом одній з найстаріших водних свердловин світу.<ref name="autogenerated2">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8118318.stm|title=Stone Age wells found in Cyprus|work=BBC News|date=25 червня 2009|accessdate=31 липня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20131005060232/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8118318.stm|archive-date=5 жовтня 2013|url-status=live}}</ref> Кіпр був заселений [[Мікенська цивілізація|мікенськими греками]] двома хвилями у [[2-ге тисячоліття до н. е.|ІІ тис. до н. е.]] Через його стратегічне розташування на [[Середній Схід|Середньому Сході]], згодом острів було окуповано кількома регіональними силами, включаючи імперії нео-ассирійців, [[Стародавній Єгипет|стародавніх єгиптян]] та [[Імперія Ахеменідів|персів]], від яких острів було захоплено у [[333 до н. е.|333 році до н. е.]] [[Александр Македонський|Александром Македонським]]. Пізніше острів знаходився під правління [[Птолемеї|птолемейського Єгипту]], [[Римська імперія|Римської]] та [[Візантійська імперія|Візантійської]] імперії, [[Халіфат|арабських халіфатів]] протягом короткого періоду, французької [[Лузіньяни|династії Лузіньян]] та [[Венеціанська республіка|венеціанців]], після чого слідувало трьохсотлітнє османське правління між 1571 і 1878 роками ([[де-юре]] до 1914 року).<ref name="Lausanne-Egypt-Sudan-Cyprus">{{cite web|url=http://wwi.lib.byu.edu/index.php/Treaty_of_Lausanne|title=Treaty of Lausanne|access-date=7 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20130112221242/http://wwi.lib.byu.edu/index.php/Treaty_of_Lausanne|archive-date=12 січня 2013|url-status=live}}</ref> |
||
Кіпр було поміщено під управління Великої Британії на основі [[Кіпрська конвенція|Кіпрської конвенції]] 1878 року, і офіційно анексовано [[Велика Британія|Великою Британією]] у 1914 році. Оскільки турецькі кіпріоти становили 18 % населення, у 1950-х роках поділ Кіпру та створення турецької держави на півночі стали політикою лідерів місцевої турецької громади та самої [[Туреччина|Туреччини]]. Турецькі лідери протягом певного періоду виступали за анексію Кіпру до Туреччини, оскільки вважали острів «продовженням Анатолії»; у той час, як з [[XIX століття]] більшість населення [[Греки-кіпріоти|кіпрських греків]] та їхня [[Кіпрська православна церква|православна церква]] виступали за союз з [[Греція|Грецією]], що стало національною політикою Греції у 1950-х роках.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage|title=Beyond a Divided Cyprus: A State and Society in Transformation|last1=Trimikliniotis|first1=Nicos|date=2012|year=|publisher=Palgrave Macmillan|location=|page=104|pages=|language=англійською|isbn=978-1-137-10080-1|accessdate=11 травня 2020|archive-date=12 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200612021543/https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage}}</ref> У результаті [[Кіпрська визвольна боротьба 1955-1959|визвольної боротьби]] 1955—1959 років, Кіпр отримав незалежність у 1960 році.<ref name="independence">[http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm Cyprus date of independence] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060613002758/http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm|date=13 червня 2006}} (click on Historical review)</ref> |
Кіпр було поміщено під управління Великої Британії на основі [[Кіпрська конвенція|Кіпрської конвенції]] 1878 року, і офіційно анексовано [[Велика Британія|Великою Британією]] у 1914 році. Оскільки турецькі кіпріоти становили 18 % населення, у 1950-х роках поділ Кіпру та створення турецької держави на півночі стали політикою лідерів місцевої турецької громади та самої [[Туреччина|Туреччини]]. Турецькі лідери протягом певного періоду виступали за анексію Кіпру до Туреччини, оскільки вважали острів «продовженням Анатолії»; у той час, як з [[XIX століття]] більшість населення [[Греки-кіпріоти|кіпрських греків]] та їхня [[Кіпрська православна церква|православна церква]] виступали за союз з [[Греція|Грецією]], що стало національною політикою Греції у 1950-х роках.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage|title=Beyond a Divided Cyprus: A State and Society in Transformation|last1=Trimikliniotis|first1=Nicos|date=2012|year=|publisher=Palgrave Macmillan|location=|page=104|pages=|language=англійською|isbn=978-1-137-10080-1|accessdate=11 травня 2020|archive-date=12 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200612021543/https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage}}</ref> У результаті [[Кіпрська визвольна боротьба 1955-1959|визвольної боротьби]] 1955—1959 років, Кіпр отримав незалежність у 1960 році.<ref name="independence">[http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm Cyprus date of independence] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060613002758/http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm|date=13 червня 2006}} (click on Historical review)</ref> |
||